-
1 social problem
-
2 Куценко, Володимир Ілліч
Куценко, Володимир Ілліч (1921, с. Благодатне Дніпропетровської обл. - 1998) - укр. філософ. Закінчив історичний ф-т Київського ун-ту ім. Т. Шевченка (1948), Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1953). Докт. філософських наук (1972), проф. (1972); чл.-кор. НАНУ (1976), акад. НАНУ (1985). В 1970 - 1989 рр. - зав. від. Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ; в 1972 - 1978 рр. - головний редактор ж. "Філософська думка". Сфера наукових інтересів - проблеми соціального детермінізму, теорії і методології соціального пізнання, передбачення, управління. Ініціатор і керівник (1972 - 1989) науково-дослідницької програми, присвяченої розробці соціальної філософії як теорії соціального пізнання та дії, до виконання якої були залучені, крім укр. вчених, філософи з Росії, Німеччини, Болгарії.[br]Осн. тв.: "Передбачення і життя" (1966); "Про наукове управління творчим процесом" (1971); "Соціальне завдання як категорія історичного матеріалізму" (1972); "Суспільна проблема: генезис і рішення: Методологічний аналіз" (1984).Філософський енциклопедичний словник > Куценко, Володимир Ілліч
-
3 іслам
ІСЛАМ (араб. - покірність, віддання себе Богу) - одна з світових релігій. Виник у VII ст. в Аравії і багато в чому визначив подальшу історію і культурне життя значної частини населення Азії, Африки і частково Європи. Поява І. пов'язана з розкладом патріархально-общинного ладу і виникненням араб, держави, поширенням монотеїстичних релігій - юдаїзму і християнства, а також із процесом етнічної і культурної консолідації арабів. Характерною ознакою І. є його роль як регулятивного чинника соціально-культурних стосунків. У мусульманській громаді всі сторони життя регламентуються релігією. Чільна постать І. - пророк Мухаммед (570 - 632), який, згідно з релігійними оповідями, у 40-річному віці отримав перше одкровення від Єдиного Бога, в якого він вірував, - Аллаха - і потому отримував їх упродовж 23 років З. аписані Мухаммедом, вони утворили Коран - священну книгу мусульман. Проблема правовірності є однією з центральних проблем мусульманства. Теократичне вчення Мухаммеда становить основу уявлень мусульман про ідеальне правління. В ньому стверджується неподільність духовної і світської влади, зосередженої в руках глави мусульманської громади. У широкому сенсі слова "І." означає весь світ, у межах якого діють закони Корана. Ототожнення релігійного і національного у масовій свідомості мусульман та уявлення про мусульманську єдність, засновану на ідеї Єдиного Бога, зумовили формування теорії "ісламського шляху" суспільного і культурного розвитку. У сучасному світі ці ідеї пропагуються багатьма міжнародними організаціями (Організація ісламської конференції, Всесвітній ісламський конгрес та ін.). В Україні переважним регіоном поширення І. є Крим.
См. также в других словарях:
Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т … Википедия
Галицкие русофилы — … Википедия
Изяславичи Полоцкие — Рюриковичи (IX XI вв.) Рюрик Игорь, жена: Ольга, соправитель: Олег Святослав Ярополк Святополк Окаянный Олег Древлянский Владимир … Википедия
Русофилы — Русофильское движение в Галичине[1] (также известно как москвофильское[2] или русское движение в Закарпатье и Галичине[3]) культурное и политическое движение, сторонники которого отстаивали идею общевосточнославянской (общерусской[4])… … Википедия
Русофоб — Коллективная фотография военнослужащих Вермахта. На школьной доске написано мелом: «Русский должен умереть, чтобы мы жили» (нем. Der Russe muβ sterben, damit wir leben). Брянская область, 2 октября 1941 года. Часть серии статей о дискриминации … Википедия
Русофобия в Финляндии — Коллективная фотография военнослужащих Вермахта. На школьной доске написано мелом: «Русский должен умереть, чтобы мы жили» (нем. Der Russe muβ sterben, damit wir leben). Брянская область, 2 октября 1941 года. Часть серии статей о дискриминации … Википедия
Руссофобия — Коллективная фотография военнослужащих Вермахта. На школьной доске написано мелом: «Русский должен умереть, чтобы мы жили» (нем. Der Russe muβ sterben, damit wir leben). Брянская область, 2 октября 1941 года. Часть серии статей о дискриминации … Википедия